- Реєстрація
- 14.03.24
- Дописи
- 2
Загальний зміст біографії
Прізвище Ім’я По-батькові ( Шевченко Алі Леонідович)
Стать:Чоловіча
Мати - Марія
Батько - Леонід
Зріст та вага: 176/78
Дата народження: 04.09.1991
Вік: 32
Місце народження: Суми
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: Рибалка
Сімейний стан: Одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Голубі
Зачіска: Наполовину лисий
Відмітні знаки: Тату по всьому тілу
Батьки :
- Батько: Леонід Шевченко
Батько Алі був звичайним водієм в приват банку, кожними днями він пропадав на роботі і своєму сину Алі Шевченко майже не приділяв часу.
На вихідні він брав свого сина на рибалку чи охоту тим самим він привів своєму сину любов до зброї і витримку в очікуванні добичі.
Життя йшло радісним ключем і майже щасливим для Алі, але його тата смертельно поранили під час виконання перевезення інкасації з околиць Харкова до центрального банку. Тато Алі помер не приходячи до тями на наступний день після отримання тяжких поранень!
- Мама: Марія Шевченко
Мама Алі все своє життя тяжко працювала на 2-х роботах намагаючись дати своїй дитині найкраще те чого в неї не було
що-б він не відрізнявся від других дітей . Але наслідки цієї жаги до отримання бажаного негативно відображались на Алі, він майже був кинутий напризволяще.
Після смерті чоловіка, Марія втратила жагу до життя, вона перестала ходити на роботу, спілкуватись з рідним сином (все що їй було потрібно - це бути поруч біля могили чоловіка )
Дитинство :
Невірно буде сказано про те що Алі нічому собі не відмовляв, але в нього було все про що могли мріяти другі діти - і тільки те чого не вистачало самому Алі - це Батьківську увагу і Материнське тепло.
Він завжди був в колі друзів, мав чималий інтерес до чогось нового, з друзями вони часто ходили до Охотничого магазину де розглядали різновиди вогнепальної зброї і різноманіття холодної зброї.
Одного разу клас повезли на екскурсію до військової частини, Алі добре запам'ятав лице командира який їх зустрічав, показував їм будову автомата, і давав кожному спробувати розібрати і зібрати на час.
Коли прийшла черга Алі до розбору і збору автомату, Командир був дуже здивований про усвідомленість хлопця і послідовність рухів які здавалося були автоматизовані не наче це все робила машина, без зайвої метушні, паніки і незрозумілих рухів як у попередніх однокласників Алі!
Це був найкращий день в житті юнака, як виявилось командир був Полковник Жайворенко це син бабусі яка жила в сусідньому будинку поруч з сім'єю Шевченків.
Полковник нагородив самих старанних учнів грамотою і подякою для батьків, а для Алі він на зворотній стороні він зробив підпис .
Коли життя занесе в невідомому напрямку, згадай про нас і про те що таким як ти ми завжди будемо раді ... П.Жайворенко.
Юність :
Алі вже був достатньо дорослим юнаком який рано почав інтересуватись поганими речами, в результаті він вступив в банду Чорних Запорожців.
Ви можете сказати чому запорожців? Я вам поясню автомобілі ЗАЗ були в достатній кількості і відносно дешеві на відміну від других авто,
район де проживав Алі, неначе був захоплений подібними автомобілями, куди не глянь - їде чорний запорожець вікна тоновані, і нікого не видно.
Доки Алі був в цій банді його життя висіло на волосині від її закінчення, Алі ставав з кожним днем все більш агресивним, доки його не піймали на порушенні правил водіння неподалік від блок-посту м.Харків.
Алі посадили за відсутність прав і перевезення легких наркотиків на 2.5 роки середнього режиму (Суддя Скай ).
За час що цей юнак відбував покарання, здобув чималий авторитет серед подібних банд, і в тюрмі він відчував себе відносно добре чого не скажеш за його товариша котрий здав Алі але потім так само потрапив на гачок до поліції.
4 роки пролетіли як один день
В одній руці чорна сумка типа Абібас, а в правій візитка з номером керівника найсильнішої банди в місті.
Приїхавши до керівника Алі відразу отримав замовлення на перевезення певної партії наркотиків.
З кожною партією Алі все більше і більше отримував грошей і знаходив нові зв'язки так мовити обростав зв'язками.
Життя не було б таким цікавим якби після білої смуги не приходила б чорна.
Чорною смугою для Алі стало потрапляння в засідку від поліції, як виявилось про перевізників поліція знала давно, але не чіпала їх чекавши велику партію товару.
Алі було знову засуджено на 5 років .

Теперішній час:
Вийшовши з тюрми Алі більше не поїхав до бандитів, а відправився до свого дому.
Там його чекала Мама і його кімната яку він залишив 10 років тому , доля нам робить подарунки так і трапилось з Алі.
Одного дня лежачи на дивані впала до долу фоторамка звідки вивалилась подяка зі зворотнім написом :
Коли життя занесе в невідомому напрямку, згадай про нас і про те що таким як ти ми завжди будемо раді ... П.Жайворенко.
Алі зібрав свої рече поцілував маму і поїхав до місцевого військкомату міста Харків.
Його колишній знайомий П.Жайворенко був вже генералом.
Алі підійшов до генерала і протягнув йому свою подяку яку він підписав колись для Алі.
Генерал впізнав того завзятого хлопчину який виділявся від решти і забрав під свою опіку

Висновок:
20 років по тому Алі Шевченко
Вже став полковником ЗСУ за 15 років Алі взнав що до чого робиться в армії, як з старшинами провести бартер форму на робочу силу, чи про те як допомогти вступити до лав ЗСУ чи навпаки як відкосити від служби!
- Колишні зв'язки з бандами допомагають врегульовувати відносини між державною так і між тіньовими бандами,
питання вирішує рішуче переходячи від спокійного стану до стану агресії
- Алі навчився брати хабар за підвищення і зняття доган, що допомогло налагодити загальне положення справ в армії.
Зміцнив підготовку бійців - прискоренням і обґрунтовано як того вимагає вище керівництво.
Норму підготовки і кількості особового складу до підготовки ніхто не скасовував!
Генерал Жайворенко пішов на підвищення, а на його місце назначили генерала Д.Ланько.
Після звільнення колишнього генерала, в війську стало не стабільно, теперішній генерал виконував забаганки керівництва з верху і не прислухувався до своїх підлеглих.
Певна кількість офіцерського складу звільнилась відразу після необдуманих дій генерала.
Генерал Д.Ланько звільнився і переїхав в інше місто де знову став займати посаду генерала.
Алі пропав на пів року - ніби скрізь землю провалився.
Хтось бачив його в небезпечному місці де збирались банди, хтось там де продають авто.
Але ми його зустріли біля кпп військової частини куди він збирався піти на посаду Генерала.

Останнє редагування: