
Види кровотеч:
1. Артеріальна кровотеча
2. Венозна кровотеча
3. Капілярна кровотеча
4. Паренхіматозна кровотеча
Кровотеча - витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.
Артеріальна кровотеча:
При цьому виді кровотеч кров яскраво-червоного кольору, викидається з рани сильним пульсівним струменем. Ця кровотеча найнебезпечніша і дуже інтенсивна. В такій ситуації зупинити кров можна тільки способом накладання артеріального джгута вище місця поранення. Є місця, де накласти джгут неможливо, в таких випадках використовують пальцеве перетискання, тампонаду, чи навіть стискальну пов'язку. Варто не забувати про те, що під джгут необхідно підкладати шматок м'якої тканини, щоб запобігти пошкодженню шкірного покриву та обов'язково занотувати аркуш з точно вказаним часом (год. хв.) накладання джгута. Влітку (при високій температурі повітря) час тримання джгута у нерухомому положенні може досягати 1,5 — 2 год. Після закінчення можливого часу джгут необхідно поступово відпустити і через 5-10 секунд, за необхідності накласти знову на повторний час (якщо кровотеча відновлюється). Взимку (при низьких температурах повітря) максимальна тривалість накладання джгута може сягати до 1 год. Звільнення від джгута проводимо таким же чином, як і у першому випадку.
Венозна кровотеча:
При цьому виді кровотеч кров, темно-вишневого кольору, витікає менш інтенсивно, рідко має загрозливий характер. Однак потрібно пам'ятати, що при пораненні вен шиї і грудної клітки є небезпека виникнення в судинах негативного тиску під час глибокого вдиху. Пухирці повітря, проникаючи з потоком крові в серце, можуть викликати повітряну емболію — закорковування кровоносних судин (наприклад серця, легень)та стати причиною смерті. В такій ситуації припинити кровотечу можна методом пальцевого перетискання, стискальної пов'язки, або накладання артеріального джгута. Методика накладання джгута така ж сама, як і при його накладанні у випадку артеріальної кровотечі. Застосування венозного джгута для зупинки кровотечі є малоефективним.
Капілярна кровотеча:
Цей тип кровотеч спостерігається при неглибоких порізах шкіри, саднах. Завдяки зсіданню крові капілярна кровотеча припиняється самостійно. Варто лише використати певні антисептичні засоби чи засоби з вмістом спирту для дезінфекції ушкодженої ділянки покриву.
Паренхіматозна кровотеча:
Паренхіматозна кровотеча виникає в разі пошкодження печінки, нирок, селезінки і завжди небезпечна для життя. Самостійної зупинки кровотечі майже ніколи не відбувається. У деяких випадках кровотеча може стати небезпечною не через кількість крові, яка витікає з ушкодженої судини, а внаслідок того, що кров викликає стискування життєво важливих органів. Так, скупчення крові в ендокарді може призвести до стискування серця (тампонаді) та його зупинки, а скупчення крові в порожнині черепа призведе до стиснення мозку й смерті. При крововиливах у міжтканинні простори утворюються гематоми. Кровотечі небезпечні тим, що зі зменшенням кількості циркуляційної крові погіршується діяльність серця, що своєю чергою, знижує постачання кисню до життєво важливих органів (мозок, серця, нирок, печінки). Це прискорює розвиток термінальних станів